Геннадій Костін: «Працювати попри все…»

Працювати попри все, щоб люди в домівках мали світло й тепло, щоб працювали лікарні й пункти переливання крові, щоб збройні сили могли звільняти землю від окупанта – такими бачить свої обов’язки Геннадій Костін, фахівець з планування та оптимізації закупівель електроенергії ТОВ «Августа» (Група Tolk).

«Війну я зустрів у Харкові – о 5 годині ранку, коли почалися бомбардування міста, я бачив усе це на власні очі…» – тепер, оглядаючись на лютневі події, Геннадій Миколайович говорить спокійно, але нотки жалю й тривоги так і прориваються в голосі.

На щастя, район, де жив чоловік, не зазнавав обстрілів. Навколо вони лунали, як і вибухи різної сили, але безпосередньо в його рідному мікрорайоні було відносно тихо, були і електроенергія, і газ, і вода без перебоїв. Тож чоловік забрав до себе дочку із зятем та онуками з небезпечного місця поблизу аеропорту, який зазнав атаки першого ж дня, і всі жили разом.

Геннадій Миколайович зізнається, що керівництво ТОВ «Августа» неодноразово  пропонувало виїхати на Закарпаття, куди релокувався офіс, але… важко було покинути рідних та друзів.

Чоловікові довелося переживати всі ті страхіття, спостерігати щоденні обстріли, руйнування рідного міста, знущання окупантів. І водночас – виходити на роботу, бо, як сам каже, процес переривати в жодному разі не можна, бо основне завдання постачальника електроенергії – забезпечити безперебійне постачання електричною енергією споживачів. «Процес закупівлі не можна переривати, це аксіома!», – додає Костін, і якщо в розповіді про воєнні дії він не охоче заглиблюється, то питання про функціональні обов’язки наче зачіпає щось у душі чоловіка, і він починає захоплено розповідати про свою роботу. 

«Мій робочий день зазвичай починається з того, що здійснюється перевірка завантажених даних у систему MMS (Market Management System) на платформі НЕК «Укренерго» із закупівлі електроенергії наступного дня, – каже фахівець. – Я звіряю, чи всі контрагенти підтвердили обсяги, які ми закуповуватимемо, чи збігаються графіки? Якщо не збігаються, тоді разом із офісом з'ясовуємо причину, потім або ми змінюємо графік на такий самий, як у контрагента, або контрагент змінює графік з огляду на наші дані – для того, щоб на момент закриття «воріт», о 10:00 ранку, всі графіки збігалися, щоб той обсяг, який ми замовили, був куплений повністю й, відповідно, повністю були забезпечені потреби наших споживачів». 

Так багато всього – і це тільки початок робочого дня. Потім у компанії триває підготовка попереднього прогнозу «з сьогодні на післязавтра» за даними з глибиною в 2-3 дні. «А вже після 12:00 уточнюємо дані, які вже отримані з MMS за вчорашню добу від усіх операторів системи розподілу (ОСР), та дані, які надходять безпосередньо від ОСР нам, – розповідає Геннадій Миколайович далі. – Цю інформацію за минулу добу аналізуємо, виходячи з поточної динаміки споживання, робимо коригування, і після 13:00 формуємо погодинну заявку по всіх споживачах для подальшого відпрацювання з контрагентами. Є контрагенти, які постачають електроенергію за фіксованим графіком (за двосторонніми договорами, які були укладені за результатами торгів на енергетичній біржі), а є контрагенти з гнучким графіком постачання. Оскільки ми не можемо припустити, які  події відбуватимуться у споживачів, у тому числі й у зв’язку з воєнними діями, якою буде ситуація з постачання сировини, тож щодня йдуть зміни, коригування, особливо за рахунок великих споживачів».

І ось уже після того, як є повна інформація про обсяги від усіх споживачів, дані від ОСР за фактом минулої доби, йде вже конкретніше коригування, і вже після цього формується заявка на офіс. «І близько 17:00 з офісу мені передають розподіл за постачальниками того графіка, який я скинув, і цей графік завантажується на платформу MMS НЕК «Укренерго». Наступного дня процедура повторюється», – каже Костін.

Зазвичай фахівець щодня телефонує щонайменше 10 контрагентам – споживачам, генераціям – уточнює інформацію, отримує необхідні відомості, щоб урахувати їх у своїй роботі: «І якщо бачу, що виникли різкі зміни у споживачів, особливо у великих, за якими ми отримуємо щодобові дані, тоді я з ними зв'язуюсь, уточнюю причини відхилень, чи це аварійні події, які усуваються протягом кількох годин, чи це пов'язано з перебоями у постачанні сировини, і тоді відновлення відтерміновується і, відповідно, проводжу коригування заявок під ці події».

Здавалося б, рутинна офісна робота, але навіть з поверхового огляду на ці пояснення вже стає зрозуміло, якою складною і відповідальною є ця робота, і наскільки точними і скрупульозними мають бути розрахунки, щоб врахувати всі потреби, всі нюанси, всі умови… 

А ось тепер уявіть собі, як все це робити, коли нема зв’язку, коли доводиться ховатися в бомбосховищі, коли над головою рвуться бомби….

…Коли доводиться переховуватися в бомбосховищі часів Другої світової війни. 

…Коли годинами ховалися в укритті, а потім, після закінчення тривоги, поверталися додому і продовжували працювати у звичайному режимі – до початку наступної комендантської години чи тривоги.  

«Через усе це бувало, що про якісь зміни в генерацій я міг дізнатися лише після закінчення комендантської години. Нерідко відповідав на дзвінки опівночі, приміром, телефонували з Харківської ТЕЦ-5, то як не підняти слухавку? – задає риторичне питання фахівець. – Іншого разу не було в нашій квартирі півтори доби ні води, ні електроенергії. Тоді вмикав ноутбук лише на кілька хвилин щогодини, щоб економити заряд. Був готовий заряджати його вже від акумулятора в автомобілі, але до цього, щоправда, не дійшло. А були перебої з мобільним зв'язком, рятувало те, що використовував телефон різних операторів».

Зараз Геннадій Миколайович виїхав із родиною з Харкова й перебуває в безпечному місці. Продовжує працювати, а через війну роботи побільшало, обсяг статистичної інформації, необхідної для аналізу, зріс. А ще, як зізнається сам, саме звична робота додає впевненості в завтрашньому дні й не дозволяє думати про жахи війни. Додає розуміння того, що ти потрібен, що твої знання та вміння цінують, додають світла та впевненості в майбутньому, яке неодмінно настане в мирній та сильній Україні. В цьому Геннадій Миколайович впевнений, як і в тім, що за першої нагоди повернеться з рідними до рідного міста, до краю, звільненого від російського окупанта…